[b]Я так люблю життя, повірте!
Його скарби - мої жалі...
Воно до мене добрим світом,-
Назустріч прикрощі малі.
Я так люблю життя, повірте!
Я бачу ціль свою тут срізь:
Не вірте, що не ладжу з світом,
Я справлюсь...Шкода, не скоріш...
Я так люблю життя, повірте!
В полоні я у квітів й трав...
...Чому ж війна не привид...Звідки
Вона, не привид, узялась...
Я так люблю життя, повірте!
А, хто руйнує світ мій, вам
Скажу: ми переможемо, нас більше...
...Слава Вкраїни всім синам!!!
Я так люблю життя, повірте!
В новинах кожен день війна...
А літо стигло й гарно квітне...
Липи цвітуть...А смерть одна...
Я так люблю життя, повірте!
Хто вам дав право цю печаль
Зробити тихим дивним квітом...
Спиває сонце весь мій жаль...
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739261
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.06.2017
автор: zazemlena