Снились Карпати…

Снились  Карпати,  вершини  в  небо  зорять,
У  шатах  зелених  білим  туманом  димлять,
В  них  духмянисті  пахнуть  чебрець,  спориші
Мелодійно  співають  водоспади  гірські.
Небесна  блакить  до  тих  гір  нахилилась
І  в  дзеркальнії  води  ріки  задивилась,
Звук  трембіти  донісся  з  гірських  полонин.
Терпко  пахне  у  лісі  гіркуватий  полин.
Це  був  сон?  Та  ж  бо  ні,  наяву  в  нас  так  є,
Ще  веселка  свій  одяг  в  гірських  ріках  пере.
Як  скажіть,  не  любити  цю  диво  -  красу,
Я  любов  в  своїм  серці  крізь  життя  пронесу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739337
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.06.2017
автор: Любов Соломчак