Мій Макро

Не  чіпай  мого  серця,  печаль.
Не  примушуй  ці  літні  ночі
Заглядати  в  порожні  очі,
Туги  в  серденьку  не  лишай.

Не  питай,  чом  німіють  вуста.
Розгадати  мене  так  легко  –  
Як  безкрила  летить  лелека,
Я  по  світу  ходжу  пуста.

Я  листа  самоті  напишу,
Хай  під  вікнами  не  ночує,
Сірим  інеєм  намалюю
І  за  вітром  її  пущу.

Я  на  слові  «прощай»  наш  політ
Не  дозволю  тобі  обірвати,
Я  живу,  щоб  тебе  прощати,
Ти  –  мій  Макро,  а  я  –  твій  Світ.
2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739399
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2017
автор: Натта Лі