Спогад про літній день наприкінці осені

     


Серпневий  день  пропах  полином,  
Пропах  теплом  і  чебрецем,
Десь  пісня  жаворонка  лине  
І  сонний  сонях  –  манівцем.

Ступаю  стежкою  –  і  млію,
Пропахла  літом  вже  й  сама...
Так  тихо,  сонячно  і  мрійно,
Що  слів  сказать  про  це  нема.

Погожий  день  тече  розлого,
Десь  бджоли  цвітом  шарудять
І  сплять:  думки,  жалі  й  тривоги...
Лиш  літні  пестощі  не  сплять.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739509
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.06.2017
автор: Уляна Стринжа