По телебаченню сказали «про безвіз».
Дід Опанас аж з печі зразу зліз.
Кличе дружину, що свиней кормила:
«Гей, Марусино, радість привалила!
Тепер поїдемо ми разом до Парижу
Та й очманіємо від того дивовижу!»
Стара сміється: « Де Париж, а ми в Соснівці.
Прожили все своє життя у цій криївці.
Тут і Париж мені і Лондон на городі.
Вже зовсім з глузду з’їхав. То кажу вже годі!»
Та ось ідея діда все не полишає.
І в день він думає і уночі страждає.
Така можливість до Європи по безвізу.
«Мрію здійсню, - міркує, - хоч і в борг залізу!»
Купив тихенько дід білети і взяв паспорт
Сів чинно й гордо у міський він автотранспорт.
Вже скоро мрія буде здійснена швиденько.
Діда від радості аж трусить так легенько.
Добрався дід таки вже якось до кордону
Та виявляється все треба по закону.
І паспорт не простий – біометричний
Та й грошей гаманець все ж симпатичний.
А як немає – прощавай Європа,
Будеш чекати зустрічі до другого потопа.
Така реальність, нікуди подітись,
Як гроші є, то можна не журитись.
©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739601
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 27.06.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко