АЛЕ… ХТО ТИ…

Знайома  мелодіє,  де  ж  ти  блукала  і  з  ким,
Кому  ти  співала,  кого  повела  за  собою,
Кому  надівала  пекучі  намиста  разки,
Тоді,  сміючись,  нарікала  усе  те  любов'ю...

І  вже  не  зникала,  жила,  як  пророчі  слова,
Щоб  я  відчувала  принади  гіркого  полону,
Коли  навіть  мертве  давно,  мов  на  сміх,  ожива,
Зронивши  прозору  і  чисту  сльозу,  та  солону...

І  знову,  і  знову  -  одвічно-проникливий  щем,
Знайомі  думки  розбрелись  по  розписаних  нотах...
А  ти,  ненароком  немов  доторкнувся  плечем  -
Впізнала  знайому  мелодію  я,  але...  хто  ти...
       
               -                        -                            -

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739686
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2017
автор: Наташа Марос