Ховаю сонце у валізу,
І недописаний рядок,
Корява місячна мармиза
Мов відгодований божок
Втулилась в перехрестя вікон
(Шука подачки? Ніби ні)
Я вже не знаю зорям ліку,
Що з неба падають рясні.
Змету їх цятки на підлогу
І, не злякавшись заборон,
Присяду тихо на дорогу
Й піду з валізою у сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739869
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2017
автор: rutzt