Ти співай, моя пташко, співай.
У неволі прийдейшній, закутій.
Бо я знаю, розквітне розмай,
Що у серці льодами забутий.
Хоч надії давно вже нема,
Ти співай, моя люба, не дайся.
Бо довічно зневіри зима...
Хоч без сонця, та ти намагайся.
Розгортай свої крила вітрам,
Що згортають їх болем розлуки.
Твій світанок сказав не віддам,
Ночі жалю гіркої цикути.
Ти співай, моя пташко, співай
І хоч біль той пекучий, не дайся.
Розцвіте ще коханий розмай,
Твоє сонце зійде, намагайся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2017
автор: Квітка))