Війна.
Обпікає під сонцем палючим і злим,
І згорають степи,
Розриває вогонь небосхил.
Захід червоний
Останній для когось.
І вже не рахують імен
Тільки ріки солоні сліз
Не спинити і досі.
Війна.
Проорала глибокі сліди.
І долі розламані йдуть у майбутнє
Слідами кривавими,
Що ще веде минуле
Через пекуче літо,
Через літа.
Війна.
І слова замовкають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739962
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 30.06.2017
автор: Траяна