Моїм янголяткам!

Знаєш  те  відчуття  ,  коли  заплітаєш  косички?  Не  собі...  але  такій  схожій  на  тебе..  А  вона  -  вона  крутить  головою  ,  як  дзиґа  ,  і  як  не  старайся  ,  а  вийде  завжди  криво.  У  неї  такі  ж  зелені  очі,  хитрі  ,  але  посмішка  щира  ,  і  у  тебе  щира  ,  коли  ти  з  нею  .  Це  не  та  награна  посмішка  до  якої  ти  звикла  ,  ця  -  справжня  ,  така  ,  як  у  неї.  А  ще  в  неї  збиті  коліна,  вона  теж  падала  через  поріг  ,  як  і  ти  колись  ,  теж  билась  із  сусідським  хлопчиком  за  лопатку  ,  теж  їла  пісок  ,  поки  ніхто  не  бачить.  Вона  любить  плаття,  часто  дістає  із  шафи  твої  ,  взуває  твої  туфлі..  Ти  свариш  її  за  це,  але  не  можеш  довго  сердитись  ,  бо  заливаєшся  сміхом.  Вона  сміється  так  само  ,  як  ти  ,  тільки  голосніше.  Вона  -  твоя  маленька  дівчинка  ,  твоя  принцеска  ,  твоя  гордість.  Ти  відчуваєш  себе  мудрішою  за  неї,  але  вона  багато  чому  тебе  вчить.  Ти  купуєш  їй  ляльки  ,  а  вона  хоче  машинки.  І  ти  дивуєшся  ,  але  серед  своїх  старих  іграшок  знаходиш  такі  ж.  Вона  хоче  бути  схожою  на  тебе  ,  а  ти  така  схожа  на  неї.
А  знаєш  те  відчуття  ,  коли  прямо  перед  твоїм  носом  пролітає  маленька  кулька  від  дитячого  пістолетика?  Насвариш?  Але  ж  ти  сама  навчила  його  стріляти  !  Він  дуже  мужній.  Це  він  прийде  нишком  у  твою  кімнату  ,  коли  ти  будеш  плакати,  і  скаже  :"  Не  плач!  Я  його  сам  наб'ю  !  Не  плач!"  І  ти  вже  не  плачеш  ,  не  можеш  ,  бо  не  можна  йому  знати  ,  як  виглядає  слабкість.  Він  справжній  чоловік,  тільки  ще  маленький.  Він  той  найідеальніший  чоловік  у  світі,  єдиний  чоловік  ,  якому  ти  зав'яжеш  шнурки  і  погодуєш  із  ложечки  ,  той  ,  заради  якого  ти  віддала  би  життя.
А  знаєш  те  відчуття  ,  коли  вони  тримають  тебе  за  руку.  Вони  -  твоя  маленька  банда.  Ти  хочеш  захистити  їх  від  усього  ,  готова  всіх  пошматувати  ,  якщо  з  ними  щось  станеться.  Ти  не  купуєш  собі  нові  туфлі  ,  бо  вже  пообіцяла  іграшкового  Лунтика  від  діда  мороза.  Знаєш  ,  яке  це  щастя  ,  бути  сестрою?!  Може  ,  не  такою  ідеальною  ,  але  готовою  на  все  ,  заради  їх  посмішки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2017
автор: Ксеня Шелест