Небо без хмар
Без дна
Безодня
Дня
В ньому
Мілка піщинка
Сльоза
Дощу
Сягаю
Поглядом
До самої
Межі
І стаю
Кольору індіго
І чи то небо
П'є мене
Чи я сама
Випиваю
Його до дна
Невагомість
П'янка
Дзвенить
В мені як струна
Зіграє
Хтось на ній
Вона
Порветься
І каменем униз
Летіти
У безодню
Дня
Щоб знову
Погляд гору
В небеса
Життя по колу
Життя без дна
Я безкінеченість
І водночас
Мене НЕМА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740007
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2017
автор: AliceWonder