Я думаю про те, чого нема.
Чи як могло б задумане здійснитись.
Малюючи, а ніч така німа
Замислилась, щоб знову помилитись.
І день не мій, у фарбах протиріч,
Хоч я його змінитись умовляла.
Запитувала знову у чім річ?
І небом у обіймах затискала...
Я думаю про те, чого нема,
І прагну серцем, щоб воно здійснилось,
У нас із сьогоденням йде війна,
Воно благає, щоби я спинилась...
А я не хочу, все наперекір,
Бо мрії мої також хочуть жити.
Як ехо нездоланності тих гір,
Де серце намагаємось стулити...
Я думаю про те, чого нема,
З тобою таким рідним і жаданим...
На жаль в думках заблукана зима,
Я мріяла, що люта не настане...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2017
автор: Квітка))