Ти читай мене у віршах
написаних уламками душі,
можливо хоч тепер пізнаєш
всю глибину душі,а може й ні...
та це вже не важливо
Вже пізно думати про "Нас"
нема вже... втратили що мали.
І час мине і біль пройде,
самі у всьому винні,ми прогнали
оте що звалося "Любов"
Можливо це була лиш випадковість
та перша наша зустріч,перше все,
а може якийсь автор долі невідомий
забрав від нас,не заслужили ще...!
Я дякую тобі за все що дав мені,
за іскри у очах, за посмішки на лицях
"Прощай і будь щасливий" в тишині,
а я подивлюся на ріки темних вулиць...
Ти все-таки згадай мене колись,
згадай весну що так і не почалась
для нас обох, та просто помолись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2017
автор: Julia07