[img]https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/19511552_314250422360745_5555255840332644579_n.png?oh=b9d6b0a691c2899a11d31a3902a56c27&oe=59CA2DCB[/img]
Не можеш? Не хочеш? - не треба!
Навіщо безжально-пусті
Слова, ні про що, у листі?
Прокляття, яке упівнеба,
Не спиниш пригніченим, "стій".
Розхристане в марнім чеканні,
Лякливо-непевне - а мо`?..
Прийшло, хай незване, само -
Ми ще не голодні, та гнані, -
Не маєм, то й не віддамо.
Не втримати, - вислизне сяйвом,
Як сонячний зайчик майне
І вже ні тебе, ні мене...
Ще вчора омріяне, - зайве,
Так муляє: "хай омине"!
Похнюплена знічена постать
Ховає джек-пот в рукаві, -
В обгортці ще долі сувій.
Молитв і прокльонів удосталь,
Дві тіні зливаються, - ДВІ!
Так просто, насправді, так просто...
07.06.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2017
автор: Ліна Ланська