Людина ця, для всіх герой тепер,
а називаєтся людина -волонтер.
Вона воює,як в окопах,так в тилу-
і дня без неї непрожити вояку.
Це не професія-це їхнє покликання,
допомагати ближньому-це її бажання.
На темному узорові війни-
вони блистять,як білі ангели.
Блистять вони ,ділами і душею,
непереймаючись в той час,долею своєю.
Щоб нагодувати та одіти вояків-
смерть дихала у спину,на передовій.
Листи від рідних та бронежилети,
ви доставляли і недавали воїнам померти.
Поранених та інвалідів,що осталися живі-
незалишили і надалі у біді.
Ніколи Україна вас не позабуде-
вас шануватимуть,завжди і всюди.
Ви є герої нашої країни-
поклон вам всім,від Батьківщини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2017
автор: Бабич