Граніт

Здається,  що  так  вже  давно  не  писав,  
Що  думка  відсохла  від  рими;
Тому  що  пірнав  від  морів  до  канав,  
Хотів  наловити  в  них  риби.

Мені  би  Венеру,  та  сам  не  сягну
Такого  складного  польоту.
Літопису  взяти  чорнило  чи  хну?  
Як  дати  словам  обороту?  

Складні  відчуття:  я  втрачаю  щодня,  
То  друга,  то  матір,  то  віру.
Чому  не  такий  я,  як  той  молодняк,  
Що  схожий  потребами  звіру?

Не  хочу  я  дуже,  як  Герберт  Уелс
В  дипресію  впасти  від  світу.
Мені  лиш  потрібно  зіскочити  з  рельс,
І  вижити,  вставши  з  граніту.  

*  Граніт  знань  не  лише  важко  піддається  згризанню,  він  також  своєю  неймовірною  вагою  розчавить  Вашу  стару  систему  цінностей.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740340
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2017
автор: Андрій Конопко