Книжки мої, скромнісінькі й прості,
Постійно рік за роком друкувати
Не міг би я, якби не люди ті,
Що з рук моїх їх згодні купувати.
Я спонсорів не маю (не шукав),
Крім спонсора могутнього одного,
Котрий мені життя подарував,
Талант, наснагу, сили — тобто Бога.
За щастя людства я Його молю.
Отож Він спільник мій. Та не єдиний,
Бо хто купує книжечку мою,
Інвестор є для мене ця людина,
Бо кожен мій читач і покупець
Вкладає лепту в спільну перемогу
Цієї справи, й за її вінець
Я буду вдячний їм усім і Богу.
Я впевнений, що мої вірші є
Насіння для чудового врожаю,
Бо щастям повне серденько моє,
І щастя розповсюдити бажає.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740343
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2017
автор: Петро Рух