Тримай дистанцію, тримай орієнтир!
Як: зорю - в кулаці/ валізу - попід ліжком.
Тримай у снах свободу та лукИ,
З тремтінням трав й їх рівномірним тріском.
І разом з ними - нОві береги,
Й плоди людської, дивної уяви:
Із тисячами надприродних мерехтінь,
Які комусь - всього життя є справа.
Рахуй секунди - відлік до нуля;
Тоді злетить/розсипеться/розтане
Чи туга, чи любов, чи вся Земля...
А зрештою, цьому всьому не стане
Енергії...
По безлічі доріг пройдеш -
Фізично, чи духовно,
Торкнешся Озера Неправд,
Хід зміниться на - біг.
Повернешся, а місяць ще не повний.
Все, як було. Матерія ціла.
Ти й далі дивишся на стінку
Із літер; й розум твій - стіна;
Думки от-от влаштують перестрілку.
Нервово сунеться рука
До клавіш. Пальці вже не слуха..
Тримаймо же дистанцію від зла.
Не допускаймо же розруху!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740354
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.07.2017
автор: Катерина Трач