Прости за біль і муки,
За прикрощі життя,
У цей, у час розлуки
Повір у каяття.
Прости і за чекання
Того, що не зробив,
І за усі страждання,
Прости що полюбив.
Я також всім прощаю
Хто зло мені творив,
Образ на них не маю,
Гріхів хто не робив?
Прощай чудовий світе,
Прощаюсь назавжди,
Хай іншим сонце світить,
Квітують їм сади.
Прощай, країно мила,
Прощай весь білий світ,
Прощай життєва сила,
Прощай усе на вік.
Душа вже відлітає,
Тілесна плоть лежить,
Ніхто з людей не знає
Куди душа летить.
Надію ж кожен має –
Душа десь мусить жить,
На прощення чекає,
Щоб в вічності спочить.
09.06.99
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740396
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.07.2017
автор: Георгій Федорович