Так як на небі грім та грози,
так ллються чоловічі сльози.
Коли в душі усе бурлить,
і серце давить і болить,
і дихати уже не сила,
і від страждань лише могила
так манить втратити чуття,
втекти від болю в небуття.
І тут видавлюються сльози,
весь гнів,весь жаль, емоцій дози,
із серця ллється із грудини
у чоловіка, у хлопчини,
У людства сильної частини-
слабкі сердечнії клітини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740422
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.07.2017
автор: Новосад Руслан Віталійович