Летів над світом янгол сивий
і легко змахував крилом,
за ним летів ще янгол юний
і поспішав вітру на зло.
Так знову мірно шелестіло
старого янгола крило
і, хоч повільно, та летіло,
і підопічного поберегло.
З ним янгол молодий спішив,
нерівномірний в нього зліт:
птахом літав над світом,
то каменем летів униз.
“Не витрачай даремно сили!” -
бурчав поважний янгол мудрий,
“Лети за мною, нехай легко
продовжується твій політ.”
Та молодий його не слухав,
він понад хмарами ширяв
і під пекучим літнім сонцем
крила сушив, потім складав.
Під хмарами ловив він бурю,
над хмарами – світ осяйний,
хоч довго ще летіти треба,
щоб рятувать, хто дорогий.
Важко старому крилами летіти,
хоч у янголів – незримий вік,
та далеченько довелось рушати:
лиш тільки що на схід.
Де небо плакало дощами,
не блискавки метало і громи,
свистіли кулі і снаряди,
мін повно й усілякої біди.
Туди летіли янголи у парі:
старий і молодий, отакий шлях,
летіли захистити підопічних
і зберегти їх у боях.
Тяжко старому, та зберіг він
усі свої сили до кінця,
устиг він вчасно долетіти,
собою закрити бійця.
Бійця, як і він: ще не старого:
досвід швидко робить “стариків,”
а янгол молодий загубив пір’я
і долетіти вчасно не зумів.
Не встиг вчасно прикрить хлопчину,
бо він таким же необачним був,
губив розпачливо залишки пір’я,
із розпачу кричав - ніхто не чув.
Аж тут і разом опинились:
не один янгол, а відразу два,
у одного - місія закінчилась,
іншому – відправитись у небеса.
Яке тут вирішення буде,
що будуть далі вже творить?
Одному – знову народитись,
іншому – в небеса летіть.
Один народиться в хлопчини,
що відлетів на небеса,
і скоро буде у дружини.
ще не родився, а вже сирота.
А інший – полетів у небо,
та він повернеться сюди,
коли народиться хлопчина,
власному янголу вести в світи!
3.07.2017.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740438
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.07.2017
автор: Светлана Борщ