Дощі не сплять

Дощі  не  сплять:  закінчуються  й  знову  починають;
Некваплячись,  оголюють  блакить...
Отак,  без  сновидінь,  вони  блукають  краєм,
І  пам'ять  їх  ніколи  не  вжалИть.

Вони  змивають,  де  прийдеться  кроки,  
Збувають  накопичене  тепло;
Сьогодні  добрі,  завтра  вже  жорстокі.
Причин  і  наслідків    їм  зроду  не  дано
Відчути.  Простим  -  просте!  
Без  подорожі  в  суть.
Сьогодні  чиєсь  серце  захлиснуть;
А  завтра  ось  ти  вже  забутий.

Розбудять  рано,  з  риком,  з  стогоном;
І  може  навіть  вживлять  щось  нове
У  сприйняття  -  лиш  спалахом  -  чи  поглядом;
Підмінять  звичний  хід  систем.

Вони  змивають,  де  прийдеться  кроки,  
Збувають  накопичене  тепло;
Сьогодні  добрі,  завтра  вже  жорстокі.
Причин  і  наслідків    їм  зроду  не  дано
Їм  -  і  тобі  -  так  личить  спокій!
Їм  -  як  мені  -  не  все  одно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740482
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.07.2017
автор: Катерина Трач