Бродили стежками, нам зорі світили,
А Місяць за хмари ховавсь.
Життя ми любили і ночі любили,
Коли соловей заливавсь.
Пр: Тепер, як не спиться, то бачаться зорі
І чуються ті солов’ї…
І сняться мені знов недоспані ночі,
Недоспані ночі мої…
Аж серце лоскоче той спомин часами
І пахне волосся твоє.
І навіть громи не лякають басами,
Хоч ніч блискавиці снує.
Пр.
Дивлюся на небо, немов в твої очі,
Хоч чуб вже давно в сивині.
І згадую я ті недоспані ночі,
Що зорі скидали мені…
Пр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2017
автор: Віталій Назарук