[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qE4Edo_lIRE[/youtube]
Думаю: Душа - це друге Я.
Кожному із нас Бог наділяє.
Та Душа у кожного своя,
Таїну ніколи не пізнаєм.
Скільки дістається їй від нас!
Плакала, страждала і хворіла.
Каялись, що це в останній раз,
Та вона все зносила, терпіла.
Та це були лише слова:
Знову з кимось щось не поділили.
Винувата, звісно, голова,
Та сказать про це Душа не сміла.
Та не все погано так в житті:
І в Душі буває нашій свято,
Коли ти зустрінеш на путі
Душу, що на доброту багата.
Ось тоді радіє тут вона,
І лунає сміх дзвінкий навколо.
Забуває швидко ті слова,
Що її так боляче кололи.
Тягне до таких, немов магніт,
І життя набуде інші фарби.
Боляче Душі ви не робіть:
Душі наші - це безцінні скарби.
З ними відправляйтеся в політ,
І даруйте людям світлу радість.
Хай не давить Душу вашу гніт:
Не зростіть в Душі своїй убогість...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740646
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.07.2017
автор: Н-А-Д-І-Я