Куди глянь все не прохані свині,
Дзяблодзьоді носи і морди.
Захопили Горби і Святині,
Все в хижацьких руках у Орди.
Наче оси сидять паразити,
Де вощина хасид - фарисей.
Боже, як вас вкраїнці збудити,
Коли вже і в колисці “сенсей”.
Де бабло здрако - око вороже,
На чеку іудєська коса.
Нема ради від зс.чених вошей,
Потойбіччя в ж.да й небеса.
Затуманила розум ск.тина,
Для голодних не лишила дум.
І повітря в руках ж.довина,
На спокуту лишила нам глум.
У ненависті дні потонули,
На Донбасі могили й вогні.
Нашу честь проковтнули акули,
Боже, як ми ж глибоко на дні.
Ні, пора вже брати пробудитись,
Лине з степу Великого згук.
Хряки явно прийшли не любитись,
В наших предків... залежався крюк!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740734
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.07.2017
автор: Миколай Волиняк