Той довгий літній день, мінливий і тривожний - то сонце, то сірі хмари -
геть змучив думками, що залишали неприємний слід.
Усе підбурював до незадоволення, вказував, як має бути і що є не так.
І так якось тяжко було.
А вечір, лагідний і мудрий, непомітно наблизився і сказав тихо:
- Просто люби його усім серцем, щиро і віддано.
І враз стало легко і світло.
Так, я можу лише любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2017
автор: Мирослава Жар