Слова - Надії Козак
Виконання - Ярослава Чорногуза
Звукозапис - Олександра Салицького
Відео - Олексія Тичка
---------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XrrAsv5s9bg[/youtube]
О, краю мій, ти у віках неволі, –
З вінком терновим над сумним чолом.
Історія ж бо йде по давнім колі –
Пливе старим Дунаєм і Дніпром...
А що там світ!? Він у лукавій позі
Все прагне розігнати смути дим.
Розхристана на рідному порозі
Моя Вкраїна – дорогий калим.
Ми – ласий шмат чужинцю-супостату,
І здобич у зажерливих очах!
Тож не даваймо ми себе цькувати
Й ділити наші береги Збруча!
Не допустім, щоби жила облуда,
бо як же на дорогу вірну стать.
Нехай же мудрість у пригоді буде,
Щоб відродилась віковічна рать.
Хай коні шаленіють від галопу! –
Не личить нам і мученицький хрест.
Лише тоді обійме нас Європа.
Й засяє наш праруський Еверест!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740898
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.07.2017
автор: Віктор Ох