Як тяжко визнати свої провини!
Але як легко кликати це зробити інших!
І казати їм, що вони повинні
Покаятися перед Богом в діяннях грішних.
Як тяжко визнати себе не правим!
Та неймовірно легко казати про це іншим!
Показувати як робити вправи,
Щоб бути завжди/всюди кращим, але не гіршим!
Як тяжко вести себе у каятті
Крокуючим сміло на свою Голгофу/прощу,
І знати, що як не тяжко так іти,
Надію маєш чути слово від Долі: «Прошу!»
05.07.2017
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741031
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.07.2017
автор: Левчишин Віктор