Замовкає навколишня тиша.
Затихають невтомні думки.
Дзбан порожній я: вітер колишу,
Впізнаю в ньому ласку руки,
Нетерпіння твоєї лівиці...
З"явися!
Рвучко збий глека думу протяжну
Про джерельну, пружнисту, п"янку
Краплю свіжості. Стінки зав"яжу -
Репне горлечко. В тріщин витку
Упізнаєш ти спрагу столітню...
В снах літніх
Дзбан, наповнений голосом бурі,
Заворожений співом дощу,
Знов дзвенить ноти цілі поснулі.
В повноту цю по вінця вросту.
Стій, вслухаюсь в тремтіння правиці...
Спинися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2017
автор: Мар’я Гафінець