Щаслива я дуже, мабуть.
І дуже-дуже багата.
Бо в світі оцьому живуть
Матуся моя і тато.
Бо доня моя щебече
І ніжно мене цілує,
А теплий, казковий вечір
Розкішні зірки дарує.
Гуляють Івана Купала,
І музика з неба ллється.
Для щастя потрібно так мало,
Було б лиш великим серце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741057
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2017
автор: Валентина Голубівська