Я зраджую собі , це відчуваю .
Коли образи твої дозволяю .
Із жалю , чи то люблю .
Не знаю .
Та не може любов бути черствою .
Має бути чистою і гарячою .
Ти навіть не тримав рукою ,
коли було важко .
І чути голос із душі не забажав .
Ти не кохав !
Не вмів.
А може не хотів .
Фальшивим виявився спів .
Ти просто плів , що корисним було тобі .
Вірила щиро брехні .
Навіть зараз тебе шкодую .
Так , життя спільне ми не збудуєм .
Але так і не зрозумієш ,
що ти сієш .
Та найгірше , коли пожнеш -
полову у жменях знайдеш .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2017
автор: БЕЗ