***
Хоч вискакуй з маршрутки у степ на ходу –
бачу кашки знайому в траві позолоту!
І цикади дзвенять за вікном до ладу,
й стрибунців навперейми пустилась кіннота.
Літо-літечко йде не в обхід манівцем,
зачаровує зір, заворожує сміхом,
розстелило чубатим хмарки ялівцем,
на житло ластівок налаштовує стріхи.
Поміж степом і морем мій дім на межі,
котить хвилі ковил у смарагдові хвилі.
В суходіл уп’ялись хвилерізів ножі
де піщані суглинки і трави похилі.
Жовті мальви цвітуть, відцвітає чебрець,
диха спокоєм степ і неспокоєм море.
Із маршрутки додому іду навпростець –
ігноруючи час, осягаю простори.
09.07.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741283
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.07.2017
автор: Галина_Литовченко