Згадка про своє

Люба  дівчино  моя,невже  ото  воно  і  є?
Давно  оспіване  піснями.
Це  диво,  що  трапляється  лишень  між  нами.
Що  лірики  і  романтики,  коханням  прозвали.

Навіщо  прописалася  в  моїй  душі?
Щоб  кожну  мить  кричати  в  ній  віршами…
Та  це  лишень  мої  романи,
Котрі  так  дійсністю  і  не  були.

Твоя  краса  як  чистий  літній  небозвід,
Для  когось  ти  така  як  всі  –  людина;
Для  мене  ти  залишишся  одна  єдина;
Котра  зуміла  доторкнутись  до  душевних  стун…

Ти  в  моєму  серці  оселилася  мабуть  навік;
А  я  в  твоєму  лиш  нейтральна  мить,  спалах  десь  там  в  далині.
Невже  безжальний  час  не  змінить  свій  мотив,
І  ми  з  тобою  так  залишемось  –  товаришами…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2017
автор: мішанчик