Розмитий часом день минув
Лишився той хто не заснув
Шукаючи в буденності хоч краплю сенсу
Мораль проста, втікти б лише від сну
Будую легковажні компроміси
І день за днем ніби чекаючи завіси
Кінець спектаклю ще не скоро
А головний герой вже грає не бадьоро
Можливо все, лиш варто захотіти
Часу в житті так мало, щоб просто відпочити
І кожна сцена має бути як остання
Бадьорять мрії, спогади і звісно, що кохання
В руках героя весь наступний епізод
Судити його буде як завжди народ
Піти під крики гніву як аматор
Або під оплески і шану, як оратор
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741408
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.07.2017
автор: Саша Босфор