Людська душа — велике поле,
Де кожен гріх стернею коле.
Треба спалити сухі трави
Не для зухвальства чи забави —
Надати вирости новому,
Вселитись Духові Святому.
З чеснот і мудрості насіння
Посіяти, і щоб коріння
Кріпилося, зростали сходи,
І, незалежно від погоди,
Плодами стало у святині —
Принесло радощі людині. 30/05/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2017
автор: Lana P.