Подвійна веселка рятує сонячний день,
Дощик ніяково ще іде до тверді,
Легіт мляво шепоче: «Ну, вибач, вибачте!
Я вже відправив всі хмари у резерви!»
Я розумію: так лікує День мій сум –
Різноманітністю і м’яко увагою,
Робить вигляд, що він зараз мій добрий грум…
Я насторожі: а раптом удар шпагою!
Там, на Небі, усе сприймають інакше,
І блискавка може бути нищівним клинком.
Буває: за страшне карають найм’якіше,
Але за дрібницю б’ють нещадне кийком.
10.07.2017
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741434
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.07.2017
автор: Левчишин Віктор