На Холодний Яр, тінями далеких предків, насувався густий вечірній туман… Одразу пропало безглузде запитання: «Чому Яр називають Холодним?»
Він наче й був, але його водночас не було. Тобто ти усвідомлював у голові, що раптово з липня події переносяться на кінець жовтня, в температурному режимі, це точно. Та з іншої сторони не відчував цього холоду, він не пронизував до кісток, не пробирався під одіж, своїми довгими мацаками. Він просто був, бо Яр же Холодний. А значить це так заведено.
Крізь гул тисяч вільних голосів проривався і твій голос, він звучав гордо, як ніколи, він звучав в унісон зі всіма. Ці голоси нескореної Нації, Нації переможців, не рабів, мов вільний птах здіймались у небо, зникаючи десь за хмарами, та розносячи правду поміж глухим та сліпим людом, даруючи їм слух, щоб чули голос свободи, та зір, щоб бачили та чинили свободу.
Тисячі думок, об’єднаних однією ідеєю… Тисячі сердець в єдиному ритмі перемоги… Яр знає, він відчуває коріннями своїх віковічних дерев, нових гайдамаків, нових борців за волю України… І стане слово зброєю у вільних та мужніх руках. І луною котитиметься світом, голосячи пісню перемоги. Хто був, той повернеться, і повернеться не сам, а з підтримкою однодумців… І знову прийме усіх Яр… Він чекатиме, він плекатиме промінь звитяги, даруючи його поколінню Нових Перемог.
"Голос Холодного Яру"
(с) Володимир Ухач
10.07.2017р.
#ВолодимирУхач #ХолоднийЯр #ДухНації #Delirium
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2017
автор: Володимир Ухач