Де ховається темна матерія? Як побачити те, що не має світла? Її не охопить найяскравіший промінь. Хіба дотик.
На дотик можна намацати ніж, чи уламок скла, гострий як бритва і темне відчуття. Що розтікається жилами Щось ховається у темряві. Страх чи гнів? Крик чи лють? Ворог? Як розпізнати?
Обриси сховано, контури змазано. Руки дрижать. Не видно власних рук, тільки тремтіння. Тут не сховатися. Темрява чигає. Щось відбувається зовсім поруч.
Що?Холод пробіг по спині. Спина ще є, десь тут. Як же хочеться утекти. Куди? Ховає темрява вихід. Невже скрізь Вона – темна матерія розповзається в просторі, де немає світла.
Яка Вона? Густа і холодна? Моторошна? Як розпізнати форму? Доторкнутися? Навіть уявити не можна.
Речі? Чи власні руки? Ніж чи пальці? Біль чи просто дотик?
Невже залишилася тільки Вона?
Темна матерія. Ззовні? Чи всередині?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2017
автор: Траяна