Небо. Неосяжне. Недосяжне. Загадкове. Утаємничене.
Воно завжди манить, захоплює, чарує, дивує...
Небо на землі. Небо у серці.
Як такий всесвіт може уміститися
В такому маленькому серденьку?
Може, якщо у ньому живе Любов.
Любов як святість, як натхнення,
Як таємниця, як чудо...
А, щоб ту Любов ніхто
Із спокусників і чародіїв не поцупив,
Двері люблячих сердець закриваємо,
І ключі від них у святого Петра зберігаємо.
Святий Петро надійно кожне серденько,
В якому живе Любов охороняє.
І стоїть він на сторожі нашої Віри і Любові
Як скеля - непохитно, надійно, впевнено.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2017
автор: яся