Відбуло, те - «було» – відбуяло,
Павутина зв’язала роки…
А бувало, таке обіцяло,
Що тулив все підряд до щоки.
Як тоді, в ті роки цілувалось,
Як хотілося жити тоді…
Пережите все райським здавалось,
А тепер наче я на суді.
Повертаюся знову у юність,
Як нахлинуть шалені думки…
Та думки зупиняє реальність,
Чи то може прожиті роки.
А літа у всіх різні бувають…
Один легкий, а інший – важкий,
Та й вони в нікуди відбувають…
День прожитий на світі – святий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741773
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2017
автор: Віталій Назарук