От що за люди?! - роздратовано вигукнула вона, грюкнувши дверима - Відмовитись в останній момент! А скільки було сподівань, розмов, підготувань. І що тепер, все спочатку? Знову на пошуки? Стомилась...
Вечір і чай видались їй терпкими. Навіть зорі не хотіли з'являтися на небі сьогодні. Їй би звикнути до подібних розчарувань, та боліло ніби вперше.
І засинаючи вона бурмотіла: Набридло, більше з дому ні ногою. Хай живуть як знають, своїм сірим, одноманітним, буденним життям...
Але настав ранок, сонце розтопило лід зневіри та образ і одягнувши легку сукенку вона знову вирушила в дорогу. Світ ще тільки прокидався, а Нездійснена Мрія вже легко крокувала ним сповнена надії, у пошуках свого виконавця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741823
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2017
автор: Ірин Ка