Догасає останній ліхтар,
Тліє під ногами планета.
Мовчання - мов би удар,
Згорає в повітрі комета .
Дивно, та всі уже сплять,
Не цікава їм атмосфера.
Собаки у ніздрі соплять,
Тінь зірок - єдина химера.
Лишень я ніяк не спинюсь,
Розпалю нову розмову,
І якщо колись не проснусь,
То нехай це повториться знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741915
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.07.2017
автор: Моряк