Літо стікає дощами,
Днями,
Хмарами суне по небу
За обрій,
І залишає малу шпарину
Блакитну,
Щоб підглядати за нами.
Літо втікає з вітрами.
Драми
Ще тривають десь там.
У храмах
Порятунку немає.
І самота
Саме та,
Що співає ночами
Такими словами,
Які необхідні.
Погідні.
Літні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741986
Рубрика: Верлібр
дата надходження 14.07.2017
автор: Траяна