Полонений вітер

Розквітла  вишня  у  моїм  садочку,  
Мов  наречена  ніжна  у  віночку.
Прекрасні  віти  мені  простягає,
І  сонце  золотаве  красунечку  вітає.  

Замилувавсь  її  красою  вітер  –  
Найстарший  із  семи  братів-вітрів.
Хоч  був  він  там,  де  жив  колись  Юпітер
Таку  красуню  вперше  у  житті  зустрів.

Причарувала.  Полонила  серце  й  душу  –  
В  неволі  сильний  вітер  опинивсь:  
«Любове  мо′я,  тебе  ніколи  не  залишу!»,
І  час  для  двох  закоханих  спинивсь…    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742008
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2017
автор: Анна Яковчук