Ніч покриє усе пеленою,
Ми залишимось віч-на-віч,
Я легені наповню тобою
І уп'юся ніжністю пліч.
Я п'янію від твоїх поцілунків,
Моє серце рветься з грудей,
Ти - найдорожча з усіх дарунків,
Ти - найкраща з усіх людей.
Твої ніжні риси обличчя,
Твого голосу божественний тон,
Який так безсумнівно личить
Під мій нечіткий баритон.
Коли разом удень ми гуляєм,
Коли ввечері п'ємо чай,
Я нічого про тебе не знаю
Й ти не знаєш мою печаль.
Лиш під чорним покровом ночі,
Лиш тоді, коли стихне гай,
Я по-справжньому бачу ці очі
Й чую тихий шепіт:"Кохай".
Коли місто довкола заснуло
І ніхто не завадить нам,
Забуваємо про все, що було
Й віддаємось своїм почуттям.
[i]Червоноград, 20.12.2016[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2017
автор: Олесь-Червоний