Волам положено хомут,
Коли у воза запрягають.
Раби ж не родяться для пут,
Самі вони їх одягають.
Різниця тут лише одна,
Воли в запрязі ремигають.
Ті ж все оцінюють сповна,
Себе ж, як бидло зневажають.
Отож віддача тут сповна,
На глум заповнена до краю.
В худоби істина проста…
Раби свободи не бажають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2017
автор: Миколай Волиняк