[i] Трішки шИдИвральної наркоманії. Ахахбхах
(хтось з глузду поїхав, побачите його, кличте назад).[/i]
Кит Микита борошно насипав,
Та просіяти його забув.
Взяв Микита в пірця-руки сито
І провіяв він усе чимдуж.
Кит Микита той ще ерудит.
Знає, що чотири — два на два.
І коли Микиті п'ять дудить
Акулиха, страх якая зла,
То Микита в пащу пирога,
Що ізпік раніше з борошна.
Їж, нема на тебе батога,
От тоді було би хороше.
Кит Микита з хати полетить,
Не смакує Акулисі тісто,
І летить микита, апетит
Розганяючи рибині злісній, —
"Пиріжок же кальцієумісний,
Тупувата ти рибина, тьфу!"
Ох інстинкт цей хижий та первісний
Не дає нікому жить в миру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742155
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 15.07.2017
автор: Самотня Людина