…Я не прийду додому…

Горіло  небо  і  Свята  Земля,
палало  все  у  смерті  під  ногами.
Чорне  прокляття  насувалося  здаля.
Ісусе  мій  молю,  побудь  із  нами.

Гріховне  пекло  тут,  на  цій  землі,
нема  любові  ненависть  панує  !
Нема  свободи,  з  хлібом  на  столі
лиш  сльози  відчаю...ніхто  тебе  не  чує...

Стискає  в  грудях  юне  серце  страх,
війни  жахіття  та  болючі  рани.
Молитва  щира,  очі  у  сльозах,
пробач  мене,  пробач  за  все  кохана.

За  всі  мої  не  сказані  слова,
за  чорні  ночі,  тут  у  пеклі  цьому.
І  так  болить  від  рани  голова,
матусю  рідна,  я  не  прийду  додому...

І  косить  смерть  і  проклята  війна,
весь  цвіт  весняний,  чорною  косою.
Пролиє  сльози  мати  не  одна,
Ісусе  мій  молю,  побудь  зі  мною!
Автор  Лариса  Мандзюк  
м.  Львів.  15.  07.  2017.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742164
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 15.07.2017
автор: -