Такий медовий тихий літній вечір,
Молитву з неба нам шепочуть зорі,
Роса втомилась і лягла на плечі ,
А день від втоми, спить десь у коморі.
У трунку ночі солов’ї сп’яніли,
Душі акорди старанно співають,
І про свої турботи наболілі,
Сова обачливо, по - мудрому зітхає.
Впаду в обійми ночі до світання,
І прожену свій сон на Шлях Молочний,
Побачу, де ночує зірка рання,
Життя у снах проспати я не хочу.
28.06.17р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742192
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2017
автор: леся квіт