В зеленім листі ягоди калини,
як день вчорашній ,
як сум осінній, що до неба лине
горить, незгасне.
А вже весна її готує
нове намисто,
старечий спогад вправно загаптує
тим цвітом чистим.
Сховає в серці стомленім калина
забуті мрії
і буде квітнути вона щоднини
в новій надії.
А потім осінь прийде на гостину
з новим намистом.
Роки біжать не знаючи зупину,
але з весною, молодієм, мов калина
і долі знов малюємо картини
на аркуш чистий.
07.04.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742242
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2017
автор: леся квіт